Коляда Роман Зіновійович

Коляда Роман Зіновійович

(21.11.1982 — 01.12.2022)

Роман Коляда народився 21.11.1982 у м. Червонограді.

Закінчив ЧЗШ №4. У 2000-2005рр. – навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів», здобув кваліфікацію магістра з хімічної технології та інженерії.

Під час навчання вступив у лави УНА-УНСО (Українська національна асамблея – Українська національна самооборона), брав активну участь у русі «Україна без Кучми», Помаранчевій революції. Отримав позивний «СИЧ». Працював заступником головного технолога на ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» АРК Крим. Активіст Революції гідності.

У 2014-2015рр. став на захист України, перебував у складі 54/131 окремого розвідувального батальйону, сапер-розвідник, старший солдат. Нагороджений «Хрестом розвідника», медаллю «За жертовність і любов до України», відзначений подякою і грамотою командування.

Отримав спеціальність інженера-програміста, проживав і працював в м. Києві в ІТ-фірмах. Активно займався спортом, неодноразово ставав призером міжнародних змагань з бразильського джиу-джитсу.

24.02.2022 року, коли розпочалась війна, разом з побратимами добровільно став до лав 10 ОГШБ, 8 окремого гірсько-штурмового батальйону, роти вогневої підтримки, відокремленого підрозділу УНСО. Отримав звання молодший сержант.

01.12.2022 році загинув в районі с. Білогорівка Бахмутського району Донецької обл. Похований в с. Опільсько Червоноградського району Львівської обл. Посмертно нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» від 06.06.2023.

Зі спогадів мами

Романе, мені тяжко вимовити слово «був», чудовий син, турботливий, лагідний, завжди спокійний і врівноважений, доброзичливий і легкий в спілкуванні. Мав дуже велике і добре серце. З дитинства мріяв бути воїном і готував себе до цього, займався карате, бойовим гопаком, бразильським джиу-джитсу. Завжди підтримував чудову фізичну форму, навіть на передовій. Дуже багато читав, цікавився історією України, історією визвольної боротьби українців, спеціальною військовою літературою. Любив хімію, особливо вибухові речовини. Неодноразово наша кухня перетворювалась на хімічну лабораторію. Тому пішов на хімічний факультет, а потім в 2014 здобув військову спеціальність сапер-розвідник. Мав дуже багато друзів, потім побратимів. На жаль, дуже багато з них загинули на цій війні, а решта ще на передовій. Роман завжди багато вчився: кувати ножі, програмування, бойового мистецтва, водіння, вивчав іноземну мову. Все давалося йому легко, бо був дуже старанним і наполегливим. Він мав загострене відчуття справедливості, тому цілком присвятив себе боротьбі за волю України. Не створив своєї сім’ї і не залишив мені онуків.

Я дякую Богу за те, що Роман народився саме у мене і був поряд зі мною 40 років, я його дуже люблю.