Байда Олег Ігорович

Байда Олег Ігорович
(03.05.1990 — 01.03.2024)
Народився 3 травня 1990 року в с. Межиріччя Львівської області. Був вихованцем садочка №15.
Навчався в Червоноградській ЗОШ №5.
Після закінчення школи вступив у Червоноградське СПТУ №55, здобув професію газозварник. По закінченню навчання пішов працювати, спочатку на виробництві з виготовлення меблів, а згодом відправився на роботу в Польщу.
У 2014 році був активним учасником Революції гідності на Майдані м. Києва, знаходився там, де вбивали людей. Говорив: "Мамо, там просять, щоб їхати, людей треба замінити, підтримати".
У 2015 році одружився, у тому ж році народилась перша донька – Єлизавета, а через чотири роки друга донечка – Анна. Дуже їх любив, вони для нього були – всім. Діти це відчували - і тому тато для них був найкращий.
Після народження другої дочки залишився працювати в місті. Влаштувався в ТзОВ "ГАЛИЧ СЕРВІС АВТОТРАНС". Робота йому подобалась, тому і відгуки про нього як працівника і людину якнайкращі.
20 липня 2023 року був призваний до лав ЗСУ і відправлений на навчання гранатометників в м. Яворів, а потім в м. Рівне, був у складі в/ч А4943. Займатись і вчитись йому подобалось. Дуже добре стріляв. Згодом його направили на навчання у Словенію, там одержав відзнаку.
Воював у складі 141 бригади, отримав позивний "ДЖОН". У грудні відправили в м. Оріхове Запорізької області. Завжди запевняв, що все буде добре, підтримував побратимів. Був веселий, багато жартував. З передостаннього бою 28 лютого 2024 року вийшов неушкоджений, тому допомагав пораненим побратимам. Наступного дня зранку пішли шукати зниклих безвісти. Сказав, що вони витягнули 18 чоловік, а потім і їх накрили.
Зі слів мами: "Останні його слова: "Матусю, не плач, бо зараз я заплачу. Все буде добре. Завтра подзвоню…" Я чекаю і досі того дзвінка. 1 березня я надіслала йому три сердечка, але він вже не відповів".
Загинув 1 березня 2024 року в с. Роботине Запорізької області.
Був нагороджений Грамотою за зразкову поведінку та зразкове виконання обов'язків від командира частини.
Присвоєно звання "Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади". Похований на місцевому кладовищі в с. Бендюга.