Яковенко Костянтин Юрійович

Яковенко Костянтин Юрійович

(24.08.1974 — 06.04.2022)

Народився 24 серпня 1974 року в м. Лисичанськ Луганської області, де і провів дитинство та юнацькі роки.

Після закінчення школи проходив службу в армії у м. Севастополь. Був морським піхотинцем.

Після армії одружився і проживав у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

Костя з дитинства любив книги, багато читав і був цікавим співрозмовником. Книга завжди була з ним. Разом з тим він був дуже майстровитим, умів робити, яку завгодно "чоловічу" роботу, відремонтувати будь-яку техніку, розумівся на електриці. Разом з батьком дружини збудував великий будинок, який потім зруйнували окупанти… Ще з дитинства захоплювався музикою: джазом, роком. Любив подорожі, захоплювався риболовлею. Цінував кожну мить, проведену із сім'єю, тому вдало поєднував хобі з часом спілкування з родиною.

Костянтин багато працював на будівництвах як в Україні, так і в Європі. Останнім часом працював далекобійником у міжнародній логістичній фірмі.

Був великим патріотом, любив свою Батьківщину. Підтримував Майдан Незалежності під час Революції гідності. Проживаючи на Донеччині і опинившись у самому вирі подій 2014 року, активно висловлював свою позицію щодо проведення так званого "референдуму" в Донецькій і Луганській областях.

Звістка про початок повномасштабного вторгнення рашистів застала його в Європі. Не вагаючись ні хвилини, Костянтин прийняв рішення повернутись в Україну і йти на фронт. Дружина і діти перебували під масованими обстрілами на Донеччині. Батьки з бабусею під шквальним вогнем в Сєверодонецьку. Частина родини проживала в м. Маріуполь, опинились в драмтеатрі. Дистанційно, знаходячись за сотні кілометрів, за допомогою волонтерів намагався сприяти вивезенню родини з пекла. Сам в той час, перетнувши кордон, дістався першого на його шляху військкомату в м. Червоноград і записався в добровольці. Дорогою він зустрівся і познайомився з чоловіком з Чернігова, на ім'я В'ячеслав Кулак. В'ячеслав так само працював далекобійником, його сім'я в той час була в Чернігові і намагалась вибратися з-під обстрілів рашистів.

Побратими разом пішли на фронт в складі 24 ОМБр. Костянтин опинився в м. Попасна. В'ячеслав у с. Воєводівка на Луганщині.

Загинув Костянтин Яковенко 6 квітня 2022 року у м. Попасна.

Він завжди був вольовим, рішучий, сміливий. Разом із тим людиною надзвичайно високих моральних якостей, людиною честі й гідності.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, від бригади "Хрестом Героя", "Хрестом Хоробрих", присвоєно звання "Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади".

Похований на Алеї Героїв на Червоноградському кладовищі в с. Бендюга.