Дубас Віталій Іванович

Дубас Віталій Іванович

(15.12.1980 — 08.05.2024)

Народився 15 грудня 1980 року в с. Тудорковичі Львівської області.

У 1984 році його сім'я переїхала жити в м. Червоноград Львівської області. Тут він пішов у дитячий садок і навчався в середній школі №11.

Після закінчення школи вступив у місцеве СПТУ №55 і здобув спеціальність електрозварник.

По завершенню навчання пішов служити в Збройні сили України, військову службу проходив у десантних військах (ДСБ).

Працював у військовій частині ТО200 на посаді завідувача клубом.

Їздив за кордон на заробітки, ремонтував машини.

Був дуже творчою людиною, захоплювався риболовлею і мисливством, любив роботу з металошукачем і розкопки.

У 2007 році Віталій одружився. У нього з дружиною Юлією народилось шість чудових діточок, яких обожнював. Був добрим, веселим, смішним, щедрим, відкритим до людей. Був прекрасним чоловіком і татом, людиною з великої літери.

Як справжній патріот і щирий українець дуже переймався долею України.

У 2022 році на початку повномасштабного вторгнення ворога на територію України записався в місцеву Територіальну оборону. Разом з такими ж добровольцями патрулював у місті, чергував. Оскільки мав можливість виїжджати за кордон, то допомагав у перевезенні гуманітарних вантажів для наших військових, переганяв автомобілі. Багато допомагав військовим: ремонтував, шпаклював і фарбував машини, потім переганяв їх на Схід. Їздив на евакуацію людей і поранених військових. Залучав одного з синів до своєї діяльності.

Зі слів наймолодшого сина: "Надія вмирає остання, вірю у краще".

Загинув 8 травня 2024 року в дорожньо-транспортній пригоді. Він їхав вкотре на Схід України до наших Захисників, щоб їм допомогти.

Присвоєно звання: "Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади".