Остап Ігор Іванович

Остап Ігор Іванович

(04.10.1980 — 08.07.2022)

Був справжнім патріотом-націоналістом. Завжди цікавився історією України й політикою, уболівав за долю Батьківщини. Був одружений 19 років. Виховував двох доньок.

Народився, ріс і ходив до школи в рідному селі Муроване. Навчався відмінно.

Після школи вступив до Львівського медичного коледжу "Монада" на спеціальність "Стоматологія ортопедична". Один рік працював за фахом, але потім почав працювати в будівельній компанії "ВОРС", робив ремонти.

У 2019 році пройшов військові навчання в Рівненській області.

Ігор дуже любив риболовлю і збирання грибів. Займаючись улюбленими справами, він відпочив душею. До якої б справи не брався, усе в нього виходило… Завжди усім допомагав. Немає людини, якій би він відмовив у допомозі. Мав золоті руки і серце. Вмів гарно танцювати, легко вів, смачно готував. Фірмова страва – рум'яні дерунчики. Був талановитим і веселим.

З перших днів війни пішов воювати, так і не повернувшись….

Брав участь в бойових діях. Був санітаром 63 механізованої бригади. Мав позивний "ДОК".

Загинув 8 липня 2022 року при виконанні військових обов'язків поблизу села Явкіне Миколаївської області.

Присвоєно звання "Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади".

Був відзначений грамотами: за сумлінне виконання службових обов'язків під час проходження навчальних зборів та волонтерство.

Похований на кладовищі рідного села Муроване.