Цяпич Андрій Миколайович

Цяпич Андрій Миколайович

(23.04.2001 — 10.12.2023)

Народився 23 квітня 2001 року. Все своє життя Герой прожив на Львівщині, у невеликому селищі Поздимир, що знаходиться неподалік м. Червонограда. З малих років виділявся працьовитістю, старанністю та завжди був готовий прийти на допомогу, коли це було потрібно.

Закінчивши 9 класів у Поздимирській школі, вступив у Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей на електрослюсаря підземного. За фахом працювати не пішов, зате довгий час був на заробітках за кордоном. Повернувшись в Україну, влаштувався працювати вантажником на невеликому меблевому підприємстві. Мріяв про особисту машину та мотоцикл, котрі купив своїми зусиллями, про щасливу сім'ю і власну квартиру. Але не всім його мріям судилось збутись.

3 грудня 2022 року хлопець був призваний до лав Збройних сил України та з мужністю і відвагою пішов на війну. Навчання проходив у с. Старичі Львівської області. Саме там він зробив пропозицію коханій дівчині, він надіявся повернутись додому та створити власну родину.

Згодом був направлений у м. Київ, де ніс службу у лавах Окремої президентської бригади ім. гетьмана Богдана Хмельницького, а від лютого 2023 року разом з побратимами боронив м. Авдіївку, будучи навідником міномета.

Перебуваючи у зоні бойових дій, Андрій ніколи не скаржився, що йому важко. Навпаки, завжди запевнював з посмішкою на обличчі, що все буде добре. І залишався позитивною людиною….

Загинув 10 грудня 2023 року, назавжди поринувши у вічний сон. Так і не встигнувши зробити все те, чого він так прагнув.

Герой до останнього подиху був вірним військовій присязі та віддав свій останній подих задля захисту країни і спокою всього мирного населення, загинувши внаслідок авіаудару.

За свою відвагу отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ "Золотий Хрест". Присвоєно звання "Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади".