Пастух Юрій Олександрович

Пастух Юрій Олександрович

(02.01.1983 — 13.07.2022)

Пастух Юрій Олександрович народився 2 січня 1983 року. З 1998 по 2000 рік навчався у ЗСШ №10 міста Червонограда. Був завжди привітним і доброзичливим, товариським, готовим допомогти. Пішов захищати Україну з початку антитерористичної операції. При повномасштабному вторгненні російських військ продовжив службу у лавах ЗСУ. 13 липня 2022 року загинув, завжди був вірним присязі і народові України.

Герої не вмирають!

Вічна пам'ять Захисникові!

 

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок над росою,

А може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

І рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю

І люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

(Оксана Максимишин – Корабель)