Великопольський Сергій Андрійович

Великопольський Сергій Андрійович

(07.05.1993 — 14.05.2022)

Надзвичайно світла, добра, чесна, життєлюбна людина.

Улюблений син, брат, чоловік, тато – Сергій Великопольський.

Народився 7 травня 1993 року в м. Червонограді.

Навчався в Червоноградському навчально-виховному комплексі №10, потім у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї (ПТУ №55). Канікули проводив найчастіше у бабусі в селі. Мав багато друзів.

З 2011 р. працював на шахті «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» електрослюсарем підземним.

Був добрим, веселим, життєрадісним, завжди старався всім допомогти, ніколи не відмовляв. У вільний час працював діджеєм у клубі «Vilma». Надзвичайно любив життя, сім’ю, обожнював синочка та донечку.

З жовтня 2021 р. служив у лавах ЗСУ за контрактом - 14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого (14 ОМБР, в/ч А1008, пп ВО259).

Не вагаючись, у перший день повномасштабного вторгнення по першій бойовій тривозі пішов на війну. Став навідником-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону в/ч А1008.

Загинув 14 травня 2022 р. під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України поблизу населеного пункту Павлівка Гуляйпільського району Запорізької області.

Світла пам'ять Героєві!

Не загинув, я просто заснув.

Відпочину – і знову до бою!

Чуєш, вітер зненацька подув?

Це брати мене кличуть з собою.

Ми усі тут, гуртом, у єдиній сім'ї,

З нами Бог, а кого нам ще треба?

Не сумуйте за нами, тепер навіки.

Ми боронимо Неньку з-під неба!

(Ігор Піголь)