Молодовець Ігор Іванович

Молодовець Ігор Іванович

(16.08.1965 — 21.11.2023)

Народився 16 серпня 1965 року в смт Жвирка Сокальського Району в шахтарській родині.

З 1972 по 1975 рік вчився у Жвирківській середній школі.

У 1974 році з батьками переїжджає жити в м. Червоноград. Навчатись Ігор продовжив вже в Червоноградській СЗШ №8. У досить ранньому віці залишився напівсиротою: трагічно загинув на шахті батько.

Після закінчення школи у 1982 році продовжує навчання в ПТУ №67 м. Червонограда, де здобуває професію токар. Працював за фахом на заводі ‘’Зміна’’.

У 1985-1986 роках проходив навчання в ПТУ №55, де здобув професію гірничого робітника очисного вибою.

Після закінчення навчання пішов працювати на шахту 2 ‘’Бендюзька’’. Там пропрацював 16 років, а коли почались складні часи, поїхав на заробітки, щоб забезпечити сім’ю. На той час у нього були вже дружина, донька та син. Після виходу на пенсію займався веденням домашнього господарства, допомагав старенькій матері, а також дітям і внукам. Захоплювався спортом, а насамперед бігом. Мав неабияку любов до тварин, а особливо до собак.

Коли почалося повномасштабне вторгнення з перших днів вступив в Червоноградську ТРО. Не міг стояти осторонь і просто спостерігати. Не маючи військового досвіду, у віці 57 років, його призначили на охорону блокпостів, а також на нічні чергування в місця розміщення ВПО.

У травні 2022 року добровільно звернувся в ЧГ РТЦК. Пройшов медичну комісію, і коли його запитали: «Чому з’явилось бажання в такому віці і без військового досвіду вступити до лав українського війська?» Він ствердно відповів: «Моє бажання потримати бодай одного москаля за горло».

6 липня 2022 року його мобілізували до лав ЗСУ. Попри велике бажання він так і не потрапив на фронт, був призначений солдатом 1 взводу охорони 5 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини Т0910 при Державній Спеціальній службі транспорту.

20 листопада 2023 року він приїхав додому у відпустку на 10 днів. У ніч з 21 на 22 листопада раптово та передчасно зупинилось серце. Причиною стала хронічна ішемічна хвороба серця.

Поховали Воїна 23 листопада 2023 року на Алеї Героїв на Червоноградському кладовищі в с. Бендюга. Для сім’ї, родини, друзів і його побратимів це стало неочікуваною втратою і великим горем. Як писав в повідомленні один з його колег по службі: ‘’Таку людину гріх забути’’. В Ігоря залишилися: старенька мати Софія Григорівна, сестра Галина, донька Оксана, син Віктор, та троє онуків.

Посмертно присвоєно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’.