Петрук Олександр Віталійович

Петрук Олександр Віталійович

(27.07.1986 — 22.11.2023)

Народився 27 липня 1986 року в м. Червоноград.

Навчався в Червоноградській школі №2.

Працював деякий час вантажником на ПП ‘’Київ-Захід’’, отримав підвищення і став комірником.

22.09.2007 року одружився з Оленою.

У серпні 2011 р. пішов працювати на 1 шахту ‘’Великомостівська’’ учнем 1-го розряду. За роки праці на шахті піднімався по кар’єрних сходинках. У 2016 р. був уже гірничим монтажником, а в 2018 р. здав кваліфікацію на 5 розряд.

На початку лютого 2022 р. був переведений на ВТ Шахта ‘’Степова’’. 26.02.2022 року сам пішов у Червоноградський військкомат і виявив бажання служити в лавах ЗСУ.

Був зачислений до військової частини А4007 (110 бригада ім. генерала Марка Безручка).

Брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях.

У жовтні 2022 року був звільнений у запас.

Продовжував працювати на 10 шахті ‘’Степова’’.

У ніч з 22 на 23 листопада 2023 року – помер.

Похований 25 листопада 2023 року на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі.

Залишилась дружина і троє неповнолітніх дітей.

Присвоєно посмертно звання ‘’Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади’’.

Нагороджений нагрудним знаком ‘’Шахтарська слава’’.

Був нагороджений грамотою ‘’За сумлінне виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну, а також за бездоганне виконання бойових завдань’’.