Яцків Андрій Іванович

Яцків Андрій Іванович

(24.07.1985 — 24.03.2023)

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… Людину можна знищити, але її неможливо перемогти» - писав Ернест Хемінгуей. Саме такою нездоланною людиною був Андрій.

Яцків Андрій Іванович народився 24 липня 1985 року в місті Червонограді.

Змалечку дуже любив спорт, відвідував гуртки з плавання, гімнастики, брав участь у багатьох змаганнях, на яких часто отримував призові місця. Це, мабуть, і стало поштовхом до його шаленої самодисципліни, витривалості й пунктуальності, загартованості, сили духу, мужності, невміння програвати. Кожен, хто його хоч трішки знав, з впевненістю це підтвердить.

У 1992 році пішов у перший клас Червоноградської загальноосвітньої школи № 10, навчався там до 9 класу.

З 2000 по 2003 р. здобував освіту у професійно-технічному училищі № 55 у рідному місті за спеціальністю столяр.

З 2014-2017 рр. навчався у Червоноградському гірничо-економічному коледжі за спеціальністю підземна розробка корисних копалин.

21 жовтня 2003 року був призваний на строкову службу.

З 24.10.2003 по 28.04.2004 проходив службу у навчальному центрі Збройних сил України «Десна». Закінчивши навчання, отримав спеціальність командир відділення охорони. Решту служби проходив у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (на той час це був Львівський військовий інститут НУ «ЛП»), де було йому присвоєно звання сержанта.

З початком повномасштабного вторгнення був мобілізований і вступив до лав 2 Галицької бригади Національної гвардії України 2 взводу 1 стрілецької роти батальйонної групи, був командиром відділення. Отримав позивний «Джин». У листопаді 2022 року під час оборони населеного пункту Павлівка Донецької області отримав травму. У грудні 2022 року був нагороджений відзнакою «За доблесну службу». 24 березня 2023 року, захищаючи нашу землю і свободу, загинув біля населеного пункту Новокалинове Донецької області.

Дуже гарно і влучно написав один із його побратимів: «Джин був відкритий до товаришів і безпощадний до ворога, все, що б не робив, завжди на всі 100%».

Представлений для отримання нагороди Президента України за проявлену мужність під час виконання бойового завдання.

Був і залишиться назавжди найкращим чоловіком, люблячим батьком, хорошим сином, добрим братом і вірним другом. У Героя залишилась дружина, донька, син, батьки та брат.

Нагороджений орденом ‘’За мужність’’ (посмертно).