Шваничик Олександр Миколайович

Шваничик Олександр Миколайович

(13.10.1995 — 30.05.2023)

Народився 13 жовтня 1995 року в м. Сокаль, а з 1 грудня 1995 року проживав і навчався в с. Поздимир.

Після закінчення школи навчався в Червоноградському технікумі на муляра-штукатура.

У вересні 2014 року переїхав в м. Київ, де працював за спеціальністю.

24 лютого 2022 року, коли почалась повномасштабна війна, одразу пішов у територіальну оборону м. Київ.

1 листопада 2022 року добровольцем пішов на захист рідної країни. Йому довго відмовляли у військкоматі, бо він мав проблеми зі зором. Він ходив, просився і все ж таки домігся свого, його взяли на військову службу.

Проходив навчання на Яворівському полігоні. Після навчання брав участь і бойових діях на Сході України. Був стрільцем-помічником гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону 92 ОМБр оперативного командування ‘’Схід’’ з позивним ‘’Zeus``.

Після декількох контузій його зір погіршився. 5 травня 2023 року йому зробили операцію на очі в Харківській клініці. А вже через два тижні після операції він повернувся в стрій, оскільки була потрібна допомога побратимам, а він просто не міг залишатись осторонь.

Олександр був дуже доброю і світлою людиною, любив жартувати і любив життя. Дуже радів, що 28 травня 2023 року став хрещеним татом для хлопчика Тимурчика.

Загинув 30 травня 2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області при захисті Батьківщини внаслідок вибухової травми.